...............

Уважаемые посетители! Приносим свои извинения за несанкционированную рекламу, размещённую на сайте.







Новости!





Воспитанники детского сада "Гранд - Гипанис"
и ученики школы "Гипанис - ЭОС" поздравили николаевцев с новогодними праздниками.


ПОДРОБНЕЕ


ДЕТСКОМУ САДУ
"Гранд-Гипанис"
20 лет!




ФОТО
ВИДЕО

Поздравляем!

Воспитанника детского сада "Гранд-Гипанис" Забарчук Кирилла и его партнёршу Крачковскую Веронику, занявших I место в ІІІ Всеукраинском фестивале-конкурсе хореографического искусства "ПІВДЕННИЙ БРИЗ 2016".

ДЕТАЛИ


ВЫПУСКНОЙ 2016
фоторепортаж


Мы гордимся достижениями наших выпускников!

По версии журнала Forbes выпускник комплекса "Гипанис" Станислав Матвиенко вошел в число тридцати молодых украинцев, которые достигли успеха к тридцати годам.

ДЕТАЛИ


Всеукраинский общественно-политический журнал "ИМЕНА" о нашем учебном комплексе (№60, 2015)


ФЛАГ"ГИПАНИСА" В ИСПАНСКОМ НЕБЕ


Обновление на странице Наша ВИДЕОГАЛЕРЕЯ

Наши воспитанники говорят о своём любимом детском саде «Гранд-Гипанис»
Новый видеоролик


Обновление на странице Наша ВИДЕОГАЛЕРЕЯ

Видео презентация образовательного комплекса "Международный Классический университет им. Филиппа Орлика - Детский сад "Гранд-Гипанис" - Школа "Гипанис-ЭОС" на английском языке










Советы психолога родителям (1)


Частный Детский сад "Гранд-Гипанис"  >  Советы родителям





Пам'ятка для батьків

Дорогі батьки! Дитячий садок пропонує вам співпрацю у вихованні Вашої дитини. Ваша дитина для Вас - це Ваше майбутнє, це Ваше безсмертя. Адже кожна людина фізично триває у своїх дітях, онуках, у своїх нащадках. І ви, звичайно, хочете, щоб ваше фізичне продовження було гідним, щоб воно не тільки зберегло всі Ваші достоїнства, але й примножило їх.

Ми — дитячий садок, вихователі, - теж вкрай зацікавлені в тому, щоб Ваша дитина стала повноціннию Людиною, культурною, високоморальною, творчо активною та соціально зрілою особистістю. Для цього ми працюємо, віддаємо дітям свої душі і серця, свій досвід і знання.

Для того, щоб наша співпраця була плідною, ми рекомендуємо Вам дотримуватися у вихованні Вашої дитини наступних основних правил сімейного виховання:
Сім'я — це матеріальний та духовний осередок для виховання дітей, для подружнього щастя й радості. Основою, стрижнем сім'ї є подружня любов, взаємна турбота і повага. Дитина повинна бути членом родини, але не її центром. Коли дитина стає центром сім'ї та батьки приносять себе їй в жертву, то вона виросте егоїстом, із завищеною самооцінкою, вона вважатиме, що «все має бути для неї». За таку безрозсудну любов до себе вона часто платить злом, зневагою до батьків, і родини, до людей. Але не менш шкідливо, звичайно, байдужість, тим паче зневажливе ставлення до малюка. Уникайте крайнощів в любові до дитини.



Головний закон родини: всі піклуються про кожного члена сім'ї, а кожен член родини в міру своїх можливостей піклується про всю родину. Ваша дитина має твердо засвоїти цей закон.

Виховання малюка в сім'ї - це гідне безперервне придбання нею у процесі життя в родині корисного, цінного життєвого досвіду. Головний засіб виховання дитини:

- це приклад батьків, їх поведінка, їх діяльність,

- це зацікавлена участь дитини в житті сім'ї, в її турботах і радості, це праця і добросовісне виконання нею ваших доручень.

Слова — це допоміжний засіб. Дитина повинна виконувати певну хатню роботу, що ускладнюється з мірою дорослішання, для себе і для всієї родини.

Розвиток дитини — це розвиток її самостійності. Тому не занадто піклуйтесь про неї, не робіть за неї те, що вона може і повинна зробити сама. Допомагайте їй в придбанні умінь і навичок, і нехай вона навчиться робити все те, що ви вмієте. Не дивно, якщо вона зробить щось не так, як треба — це корисний досвід помилок і невдач. Роз'яснюйте дитині її помилки, обговорюйте їх разом з нею, але не карайте за них. Надайте їй можливість спробувати себе у різних справах, щоб визначити свої здібності, інтереси та схильності.

Основа поведінки дитини — це її звички. Слідкуйте за тим, щоб у неї утворилися добрі, хороші звички і не виникли погані. Навчіть її розрізняти добро і зло. Роз'яснюйте шкоду куріння, алкоголю, наркотиків, розбещеності, зверхності, брехні. Навчайте її любити свій дім, родину, школу, добрих людей, рідний край.





Поради психолога батькам на період адаптації дитини до нових умов - дитячого садка:

- не слід з першого дня залишати дитину у дитячому садку до вечора, тривалість її перебування в новому колективі має бути 1,5 - 2,5 години і поступово збільшуватися;
- краще перші дні приводити дитину лише на прогулянки;
- варто пам'ятати про особливості дітей «зараженням емоціями»: почне плакати одна дитина, її «підтримає» інша;
- варто звернути увагу дитини, як батьки приходять забирати дітей, вони радісно зустрічаються, як діти прощаються одне з одним; такий позитивний досвід значно полегшує процес адаптації.

Підтримка, теплота, упевненість у тому, що мама поруч, допомагає освоїтися в новій обстановці, встановити стосунки з вихователями, дітьми.

Присутність близької людини дає можливість спокійніше орієнтуватися в нових умовах.



Важливу роль у звиканні до нових умов відіграє інтимізація предметів, можливість принести із собою свої іграшки. Завдяки цьому, в дитини підтримується фон упевненості; улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від розставання.

Велике значення у забезпеченні психологічного комфорту має особистісно орієнтований підхід, який передбачає визначення єдиних вимог виховання в сім'ї: вимоги до дитини батьків, засоби заохочування; який характер спілкування мами з дитиною; чи дотримується дитина режиму дня; який настрій переважає протягом дня; загальний стиль поведінки.

Потрібно, щоб дитина відчула, що її люблять, піклуються про неї, сприймають такою, яка вона є.

Необхідно, щоб дитина відчувала атмосферу довіри і доброзичливості.

Необхідно стимулювати в дитині бажання спілкуватися з іншими, організацію взаємодії з однолітками.

Для цього можна використовувати елементи психогімнастики, арттерапію (малювання, роботу з пластиліном, глиною, природним матеріалом, аплікацію, орігамі, слухання спокійної музики).

Кожна людина неповторна, унікальна, кожен з Вас не такий, як інші; і таких як Ви, більше немає !





Десять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника:

- Починайте забувати про те, що ваша дитина маленька. Давайте посильну роботу вдома, позначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Який ти у нас дорослий, ми можемо довірити тобі помити посуд».

- Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (розмова про сімейні проблеми). Долучиіть дитину до економічних проблем сім'ї.

Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на що-небудь, коментуючи суму на той чи інший продукт).

- Не лайте, а тим більше — не принижуйте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини.

- Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з ровесниками та дорослими. Поцікавтесь думками дитини, тільки так Ви зможете сформувати в ній правильну життєву позицію.

- Постійно розмовляйте з дитиною. Розвиток мовлення — результат хорошого навчання. Були в театрі, цирку, кіно — нехай розповість, що найбільше сподобалося. Слухайте уважно, запитуйте, щоб дитина відчувала, що Вам цікаво. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

- Постарайтеся хоча б іноді дивитися на світ очима Вашої дитини. Бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.

- Частіше хваліть Вашу дитину. На питання про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов'язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Це формує в дитини високий рівень вимогливості (перш за все до себе). Вірте самі, що Ваша дитина може все, необхідне тільки їй треба допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою і ніжністю.

- Не будуйте Ваші взаємини з дитиною на заборонах (погодьтесь, що вони не завжди розумні). Завжди пояснює причини Ваших вимог, якщо можливо, пропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент дбайливого ставлення до Вас тепер і в майбутньому.





Які умови потрібно створити вдома, щоб виявити здібності дитини.

Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дітей? Однозначної відповіді на це питання психологи не дають. Тому проблема залишається актуальною до нинішнього дня. Існують різні підходи і рекомендації. Так, наприклад, американський психолог Дж. Сміт написав на цю тему книгу, яка особливо яскраво відображає типовий підхід до навчання творчості.

Навчання творчості на думку Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умові:

   - Умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості й можливості в будь — яку хвилину діяти з ними.

   - Умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативну оцінку з боку дорослих.

   - Психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості, свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань. Але роль дорослого у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще  і у тому, щоб активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей.



Створити дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повернутися.

Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до її невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчості.

Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, ідеї та запитання дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дивними і абсурдними.

Давайте дитині можливість побути одному і дозволяйте, якщо вона того хоче, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість.

Допомагайте дитині будувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, в свою чергу будуть цінувати інші.

Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих).

Виявити симпатію до її першої незграбної спроби виражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби - якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагайте дитині уникати суспільного несхвалення.

Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.





Поради батькам при розлученні.

1) Не влаштовуйте бурхливих сімейних розбірок в присутності дітей, навіть якщо Ви впевнені, що Вони солодко сплять в своїх ліжечках за щільно зачиненими дверима. Швидше за все це не так.

2) Розмовляйте з дитиною як з рівною, виключаючи всілякі загравання та звинувачення на адресу одне одного. Будьте впевнені: Ваша дитина розуміє набагато більше, ніж Ви думаєте!

3) Не драматизуйте своє положення, намагаючись залучити дитину у спільники. Намагайтеся максимально згладити усі «гострі кути», адже в дитини подвійний біль за Вас обох.

4) Не обманюйте себе, прийнявши рішення зберегти шлюб заради дитини. Скоріше за все, це лише аргумент одного з батьків (частіше матері) за збереження шлюбу.

5) Намагайтеся зрозуміти, що неадекватна поведінка дитини — захисна реакція на те, що відбувається в родині. Не посилюйте страждань дитини зауваженнями, засудженнями. Зрозумійте, як би бадьоро чи зухвало не поводили себе донька чи син — вони страждають не менше за Вас. Ви взмозі зменшити ці страждання.

6) Не зосереджуйтеся під час розлучення на особистих проблемах. Намагайтеся приділити дитині максимум часу. Не давайте їй відчути себе «нікому не потрібною чи винною в родинному розладі». Бо часто дітей опановує почуття провини за те, що батьки більше не люблять одне одного, вважають себе причиною всіх сімейних негараздів, непорозумінь.

7) Намагайтеся не культивувати почуття провини в собі. Зайве не опікуйтеся дитиною, не бійтеся сказати їй правду. Загравання, виконання будь-яких примх, капризів може призвести до того, що дитина навчиться і почне маніпулювати своїми батьками, застосовувати «шантаж», стримуючи зиск із сімейного розладу.



Не кажіть дитині одне про одного (а також про бабусь і дідусів) погано. Це може викликати протест. І, як наслідок, зворотню реакцію: дитина буде погано думати про Вас, тим самим захищаючи решту родичів від Вашого гніву, роздратування.





Час спати.

У багатьох домівках укладання спати супроводжується битвою, де дитина і мати являють собою два ворожих табори. Але все може бути і по іншому. Спробуйте використати цей час для спокійної розмови з дитиною, наприклад про плани на завтрашній день. Дуже важливо, щоб хто-небудь із батьків був із дитиною, коли та засинає. Дитина у цей час може розповісти про свої пригоди та страхи, вона розслаблена та миролюбна. Якщо Ви виберете вірну лінію поведінки, то прекрасно підготуєте її до сну. Розмова заколише дитину.





Не запитуйте дозволу у дітей.

У багатьох сім'ях відразу виникає сварка, якщо батьки збираються провести вечір удвох. Але в цьому питанні необхідно проявляти твердість.

Батьки не повинні потребувати згоди своїх дітей, не дивлячись на їх бажання, щоб тато і мама залишалися разом з ними.



Поясніть, що як би ви не хотіли залишитися вдома, але на цей вечір домовилися піти. Це повинно бути сказано твердо, без сумніву. Дайте зрозуміти, що батьки мають право на особисте життя.





Телевізор.

Телебачення подібне вогню. Під контролем воно може робити дивовижні речі, а без контролю - загрожує руйнуванням. Можливо, саме велике лихо від телевізору в тому, що він забирає у дітей багато часу, заважає займатися чимось більш важливим. Скільки є на світі корисних речей, скільки всього цікавого, що може принести велику користь! Але у більшості сімей дитина весь вечір сидить біля телевізора.

Мудрі батьки самі визначають, скільки часу дитина може провести біля телевізору. Батьки повинні разом з дитиною вибирати найцікавіші та найкорисніші передачі для перегляду, і записувати для дитини час їх демонстрації. Необхідно захищати дитину від перегляду програм із сексом, порнографією, психологічними трилерами, насиллям.





Уроки музики.

Головна мета музичної освіти - дати дитині ще одну можливість виразити свої почуття. На практиці ж все зовсім не так, і такі заняття часто доводять дітей до сліз.

Батьки бачать своє завдання тільки у тому, щоб дитина вірно відтворювала мелодію і не звертають увагу на те, як музика впливає на почуття дітей. Якщо ж ви вирішуєте — навчати дитину музиці чи ні, то дайте їй можливість самостійно вибрати, що і як грати!

Проблема батьків — знайти хорошого учителя. Адже вчитель пробуджує у дитини цікавість до музики і підтримує її. Батьки теж можуть допомогти, слухаючи музику разом з дітьми.

Є батьки, які весь час нагадують, як багато грошей вони витратили на уроки музики і спонукають дитину добре займатися, щоб гроші не було викинуто на вітер. Подібні зауваження можуть викликати відразу до музики навіть у такої дитини, для якої музичні заняття — радість.





Гра — це праця.

Діти не тільки зацікавлені, а й допитливі. Хіба була б без допитливих наука? Саме допитливість привела Едісона до відкриття багатьох сполук перш ніж він знайшов те, що шукав - вуглевод, елемент, необхідний для створення електричної лампочки.

Гра може бути відпочинком для дорослого, але для дитини - це серйозна праця. Граючись, дитина набирається досвіду, навчається. Діти можуть грати у лікарів, воїнів, поліцейських і тим самим вивчають світ і готуються до дорослого життя.

Гра розвиває не тільки тіло, а й інтелект. Є така корисна гра "Поклади на місце". Приклейте на полицях картинки із зображенням іграшок. Тепер у кожної іграшки є своє місце, яке дитина і повинна знайти. Ця гра примушує дитину задуматися, вона захоплююча і дозволяє підтримувати порядок у кімнаті.

Так більшість дідусів, бабусь, батьків та вчителів вважають, гра, в першу чергу, звичайно, - задоволення. Але ще і великий помічник у вихованні та розвитку дитини.





Фізична активність та дисципліна.

Нерозумно постійно стримувати та заспокоювати дітей. Вони володіють великим запасом енергії і повинні бути фізично активні, щоб нормально розвиватися.



Дозволяйте їм бігати, стрибати, грати у футбол, бруднитися (але слідкуйте за тим, щоб при цьому вони вщерть не рознесли квартиру). Нехай рухаються стільки, скільки можуть.





Діти люблять наслідувати.

Всі діти - великі наслідувачі. Наслідування є важливим елементом у вихованні. Воно допомагає у розвитку працелюбності та самостійності.

Чи знаєте Ви, що всі діти хочуть робити те, що робимо ми? Якщо Ви витираєте пил то дайте ганчірку і дитині: вона теж почне трудитися. Якщо миєте підлогу, дайте маленьку щітку і дитині, вона уявлятиме, що це справжня швабра, і постарається вимити підлогу самостійно. Наслідуючи дорослого, діти вважають себе повноправними членами сім'ї і стають більш відповідальними. Дозволяйте дитині прибирати за собою постіль, накривати на стіл. Це допоможе їй вірно оцінити оточуючий світ. Звичайно, справа, за яку вона береться, може бути не закінчена, або виконана не зовсім вірно, але це не так вже й важливо і нехай це Вас не хвилює. Діти обожнюють робити що-небудь разом із дорослими.

Якщо Ви доброзичливо сприймаєте допомогу дитини, то виховуєте в ній любов до праці. Окрім того, це допоможе Вам установити добрі відносини з Вашим чадом.





Нехай діти фантазують.

Діти повинні мати можливість думати так, як їм хочеться. Їх почуття, фантазії, думки, амбіції, якими б вони не були, повинні зустрічатися з розумінням. Дитина повинна відчувати своє право на будь-які почуття та бажання. Жива уява, можливо, самий дивовижний дар, притаманний дитинству. Ніколи, не придушуйте його! Заборонами Ви можете випадково убити в дитині те, що може розвинутися у щось незвичайне і прекрасне.



Нехай діти фантазують!





Дитячі сварки.

Часто тільки так діти вирішують свої проблеми. Добрий спосіб припинити сварку - змінити оточення. Наприклад, можна вивести із кімнати дітей, які сваряться, у сад, на вулицю. Як правило, вони тут же забувають про сварку.

Можна запропонувати їм у самий розпал сварки пляшку лимонаду. Цим Ви зможете відволікти їх увагу. Інколи яка-небудь дрібниця допомагає зупинити сварку, і вона не відновлюється.

Склянка соку або зміна оточення замінить довгий шлях примирення. Адже сварки частіше виникають ще і від того, що діти просто втомилися.





Коли хтось помирає.

Немає можливості ізолювати дитину від горя чи радості, які неминучі на життєвій дорозі. Краще не вдаватися до евфемізмів, а говорити їй просто і чесно, якщо щось трапилося. Якщо хтось помер, то скажіть, що він ніколи не повернеться. Адже діти розумніші, ніж нам здасться. Більший прояв любові у таких випадках не завадить, але дуже важливий і самий характер поведінки батьків. Якщо батьки зустрічають смерть спокійно і з гідністю, то і діти вчаться вести себе так само.




Подняться наверх


Частная школа "ГИПАНИС-ЭОС", г. Николаев. Все права защищены © 2017